SoVa знає про все!

Прокрастинація – я зроблю це потім….

Тобі знайоме відчуття, коли дуже треба щось зробити, але якось ненавмисно ти знаходиш безліч приводів уникнути завдання? Психологи кажуть, що частий подібний стан потребує уваги…

Звичка відкладати все «на понеділок» має наукову назву – прокрастинація, що походить від латинського «завтра». У психології ця манера пояснюється схильністю постійно відкладати справи, навіть важливі і термінові, це призводить до серйозних негараздів. Людина отримує не тільки психологічні проблеми, стрес, невпевненість, страхи, а й дискомфорт у взаємовідносинах з оточуючими людьми, невиконання своїх зобов’язань, звинувачення у безвідповідальності. Розуміючи необхідність виконання якоїсь роботи, або завдання, людина ігнорує її, відволікаючись на дрібні справи, або розваги.

 

Від звичайної ліні прокрастинація відрізняється тим, що ми усвідомлюємо важливість справи, але ніби замінюємо її на іншу (приємну) роботу, оправдовуючи себе зайнятістю. Лінуючись, суб’єкт робить свідомий вібір нічого не робити і не переживає через це, відпочиває та відновлює енергію. У випадку з прокрастинацією навпаки – втрачає запас сил, так і не взявшись до справи.

Якщо прокрастинація навідує вас зрідка – це нормально, тривогу варто бити тоді, коли вона переростає у звичайний «робочий стан».

Важливі задачі постійно відкладаються, а коли термін вже горить, або пройшов, вони робляться ривком за короткий час. Зрозуміло, що про якість тут не йдеться. Стрес, почуття провини та втрата продуктивності – це лише квіточки. Людина тратить забагато сил на виконання другорядних справ, при цьому поборює в собі тривогу, а далі може просто захворіти, або здатись, відмовившись від очікувано важкої роботи.

 

Основні причини прокрастинації:

  • Низька самооцінка та невпевненість у своїх силах;
  • Перфекціонізм – бажання досягнути ідеального виконання;
  • Підсвідомий страх критики або заздрощів;
  • Непокірність, бажання здаватись незалежним від нав’язаних планів та ролей;
  • Мотивація часом (чим ближча ціль, тим краще працюється);
  • Звичка займатись процесом, а не націлюватись на результат.

 

Як боротись з шкідливою звичкою

Одного оптимального варіанта подолання цієї психологічної проблеми не існує. Проте є ряд рекомендацій, які дозволяють ефективно долати бажання відкладати справи «на потім».  Тайм-менеджмент має цілу низку методик для боротьби з прокрастинацією, які підвищують мотивацію та віддачу від праці, допомагають покращити задоволеність життям, позбутися стресу.

 

1. Розділення всіх справ на категорії:

  • важливі і термінові;
  • важливі і не термінові;
  • не важливі і термінові;
  • не важливі і не термінові.

Перший пункт як правило виконується без затримок. Друга категорія зазвичай найбільше впливає на наше життя і саме її активно торкається прокрастинація. Тут часто знаходяться наші життєві цілі та цінності, здоров’я, відпочинок. Третя категорія – це справи, які більше відволікають, ніж приносять користь, відмова від них на рахунок перших двох повинна бути легкою і невимушеною. В останній категорії «спам» нашого життя, який краде час і є засобом для використання прокрастинацією.

Розділення справ за категоріями дозволяє звернути увагу на те, що дійсно має бути зроблене в першу чергу, а що можна відсунути на задній план.

 

2. Планування та розподіл сил

Навіть маленький список справ на день гарантує виконання більшості з них. Для того, щоб зняти з голови необхідність планувати та пам’ятати про виконання багатьох справ потрібно просто записати їх – у щотижневик, на відривний блокнот чи в телефон …

 

 

Маючи список справ ми підсвідомо шукаємо час для їх виконання, а у вільне «вікно» використаємо кожну хвилину з користю. Крім того, ми не переживаємо, що список буде виконуватись і щось можна забути.

 

3. Постановка цілей

На перший погляд всі ми маємо визначені цілі у житті: досягти успіху, побудувати кар’єру, створити сім’ю, народити і виховати дітей … Але мало хто виділяє конкретно свої цілі, визначивши їх пріоритетність та записавши список на папері.

Така справа допоможе чітко зрозуміти свої пріоритети та повертатись до них у потрібний час.

 

4. Виховання працелюбства

Не тільки батьки та вчителі мають вкладати у нас бажання працювати.

Внутрішня мотивація стає ключовою у боротьбі з прокрастинацією.

Підтримуючи позитивний настрій, поетапно просуваючись у виконанні завдання, потрібно хвалити себе та нагороджувати за успіхи. Відчуття впевненості, маленькі щоденні перемоги, усвідомлення неможливості постійних розваг дозволить підняти власну самооцінку. Для боротьби з духом протиріччя потрібно перетворювати свій обов’язок на власний вибір.

 

Не відкладайте на завтра те, що можна зробити зараз! Успіху вам!

 

 

 

1 thought on “Прокрастинація – я зроблю це потім….

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *