В Україні поступово змінюється структура середньої освіти. Для багатьох родин ці зміни вже стали практичним питанням: після завершення 9 класу учням повідомляють, що у їхній школі не буде набору до 10 класу, і пропонують продовжити навчання в іншому закладі.
Для батьків така ситуація може виглядати як закриття школи або скорочення класів. Насправді відсутність набору до 10 класу в багатьох школах пов’язана з реформою профільної старшої школи та формуванням нової мережі академічних ліцеїв.
З 2027 року в Україні має запрацювати нова модель старшої школи – профільна середня освіта триватиме три роки, з 10 до 12 класу. Учні зможуть обирати академічний або професійний напрям, профіль навчання та частину предметів і курсів. (Міністерство освіти і науки України)
Чому у школах перестають набирати 10 класи
Традиційно українська школа могла охоплювати всі рівні – від початкових класів до 11-го. Після реформи модель має змінитися.
Початкова школа та гімназія забезпечуватимуть навчання до 9 класу, а старша профільна школа буде організована переважно в окремих академічних ліцеях.
Саме тому громади поступово формують нову мережу закладів освіти. Частина шкіл залишатиметься гімназіями, тобто навчатиме дітей до завершення 9 класу, а навчання у 10-12 класах відбуватиметься в ліцеях.
Міністерство освіти і науки пояснює, що з 2027 року старша школа функціонуватиме у форматі академічних ліцеїв, тоді як інші заклади працюватимуть переважно як гімназії до 9 класу. Саме тому громади вже у 2026 році можуть рекомендувати учням після 9 класу переходити до майбутніх ліцеїв. Отже, якщо школа не набирає 10 клас, це не обов’язково означає, що вона закривається. Найчастіше йдеться про зміну її статусу та місця в майбутній системі освіти.
Що зміниться для учнів після 9 класу
Головна ідея реформи полягає в тому, що після 9 класу учень не повинен просто продовжувати вивчати всі предмети за однаковою програмою. Старша школа має стати профільною.
Перед учнем буде два основні варіанти:
- академічне спрямування – для тих, хто планує вступати до закладу вищої освіти;
- професійне спрямування – для тих, хто хоче паралельно із загальною середньою освітою здобувати практичні професійні навички.
В академічному ліцеї учень зможе обрати профіль відповідно до своїх інтересів і планів. Наприклад, це може бути математичний, природничий, мовно-літературний, технологічний або інший напрям.
Професійне спрямування також не означає відмову від загальної середньої освіти. Його завдання – поєднати навчання у старшій школі з опануванням практичних навичок і підготовкою до професійної діяльності. У 2027 році передбачено, зокрема, такі професійні профілі, як ІТ, медичний, будівельний, аграрний, транспортно-логістичний, інженерно-технологічний, бізнес та адміністрування, гостинність та організація подій тощо.
Чому не можна залишити 10-11 класи в кожній школі
Одна з причин реформи – зробити старшу школу більш спеціалізованою. Якщо невелика школа має один 10 клас із невеликою кількістю учнів, фактично складно запропонувати їм широкий вибір профілів. Неможливо забезпечити велику кількість поглиблених предметів, окремих груп та факультативних курсів, якщо на паралелі навчається дуже мало дітей.
Тому концепція реформи передбачає створення більш потужних академічних ліцеїв, у яких навчатиметься більше учнів. Це має дозволити формувати різні профілі та групи, забезпечувати вибір предметів і ефективніше використовувати матеріальну базу та кадрові ресурси. МОН раніше зазначало, що для академічного ліцею важливо мати достатню кількість учнів саме для забезпечення реального вибору профілів. Таким чином, замість ситуації, коли у невеликій школі є один універсальний 10 клас, планується створити мережу закладів, де учень зможе обрати напрям, який відповідає його майбутнім планам.
Чому набір до 10 класу можуть скасувати вже у 2026 році
Це питання особливо актуальне для учнів, які закінчують 9 клас у 2026 році. Національний запуск нової моделі профільної старшої школи запланований на 1 вересня 2027 року. Водночас із 1 вересня 2026 року розпочинається пілотування реформи у 150 закладах освіти. Але зміни мережі закладів освіти почалися раніше.
МОН прямо пояснює, що громади можуть рекомендувати десятикласникам переходити до майбутніх ліцеїв уже у 2026 році. Причина – уникнути ситуації, коли дитина вступить до 10 класу у своїй школі, а через рік, у 2027 році, буде змушена переходити до іншого закладу перед 11 класом. Тобто для частини учнів 2026 року перехід до ліцею фактично є підготовкою до нової системи.
Чи означає відсутність 10 класу, що школа закривається
Ні. Ці поняття важливо розділяти. Школа може продовжити роботу, але змінити рівень освіти, який вона забезпечує. Наприклад, заклад може стати гімназією та навчати дітей з 1 до 9 класу. Інший заклад у громаді може отримати статус ліцею та забезпечувати навчання у 10-12 класах. Тому батькам важливо з’ясувати не лише те, чи буде у конкретній школі 10 клас, а й те, який статус матиме заклад після завершення реформи та де саме буде організовано навчання 10-12 класів.
Що робити батькам, якщо у школі немає набору до 10 класу
Перш за все не варто орієнтуватися лише на інформацію «10 класу не буде». Потрібно отримати конкретні відповіді від школи або місцевого органу управління освітою.
1. З’ясувати, чому не формують 10 клас
Причини можуть бути різними. Наприклад:
- школа переходить до формату гімназії;
- у громаді вже затверджено нову мережу ліцеїв;
- недостатня кількість учнів для формування класу;
- заклад не визначений як майбутній академічний ліцей;
- відбувається перехідний етап до нової системи.
Важливо отримати саме офіційне пояснення.
2. Дізнатися, до якого ліцею планують переходити учні
Якщо школа не має старшої профільної ланки, має бути зрозуміло, де діти зможуть продовжити навчання.
Варто дізнатися:
- назву майбутнього ліцею;
- які профілі там будуть;
- скільки класів планують відкривати;
- як відбуватиметься вступ або зарахування;
- чи передбачене підвезення учнів;
- які предмети та курси можна буде обирати;
- чи є гуртожиток, якщо дитина проживає далеко від ліцею.
Особливо важливим є питання транспортної доступності. Адже реформа передбачає концентрацію старшої школи у більших закладах, а це для частини учнів означатиме щоденну поїздку до іншого населеного пункту або району.
3. Порівняти профілі різних ліцеїв
Не варто обирати заклад лише тому, що він розташований найближче. Якщо дитина планує вступати до університету, важливо подивитися, який академічний профіль пропонує ліцей. Наприклад, майбутньому вступнику на технічну спеціальність може бути важливим поглиблене вивчення математики та фізики. Для майбутнього медика – природничий напрям. Для тих, хто планує гуманітарні спеціальності, можуть мати значення мовно-літературний, історичний чи інший відповідний профіль.
Головне завдання старшої школи в новій моделі – не просто продовжити навчання після 9 класу, а допомогти учневі сформувати індивідуальну освітню траєкторію.
Чи буде складніше вступити до ліцею
Це залежить від конкретного закладу та правил формування мережі. Якщо кількість бажаючих перевищуватиме кількість місць, може виникнути конкуренція. Тому батькам не варто відкладати питання вибору ліцею до останнього моменту.
Водночас важливо розуміти: реформа не має на меті позбавити дітей можливості отримати повну загальну середню освіту. Її завдання – змінити організацію старшої школи та створити умови для вибору профілю.
Що буде з 10, 11 і 12 класами
Нова структура передбачає трирічну профільну середню освіту:
10 клас → 11 клас → 12 клас.
Після завершення 12 класу учень матиме повну загальну середню освіту.
Отже, поширене формулювання «старша школа скорочується» є неправильним. Навпаки, старша школа стає трирічною, а загальна тривалість повної середньої освіти збільшується до 12 років. Змінюється не лише кількість років навчання, а насамперед його організація.
Що це означає для вчителів
Реформа вплине не лише на учнів та батьків. Якщо частина шкіл перестає мати 10-12 класи, змінюється і потреба у педагогічних кадрах. Водночас у великих ліцеях можуть формуватися нові групи та профілі, що потребуватимуть учителів відповідних дисциплін.
Змінюється також сам підхід до навчання. У профільній школі передбачається більше можливостей для вибору предметів, курсів, поглибленого навчання та гнучкого формування груп.
У 2025 році окремі елементи реформи вже пілотували 30 ліцеїв, а з вересня 2026 року розпочинається ширше пілотування. Повноцінний загальнонаціональний запуск запланований на 2027 рік.
Чи є реформа проблемою для невеликих громад
Одне з найскладніших питань – доступність освіти. Великі міста можуть створити кілька ліцеїв із різними профілями. У невеликих громадах можливостей менше. Якщо учнів небагато, складно одночасно забезпечити математичний, природничий, гуманітарний, технологічний та інші профілі.
Тому для громад важливими стають:
- організація підвезення учнів;
- забезпечення доступу до якісних ліцеїв;
- модернізація навчальних приміщень;
- достатня кількість педагогів;
- матеріально-технічне забезпечення;
- продумане формування профілів;
- врахування реальної кількості учнів.
Саме місцеві органи влади відіграють значну роль у формуванні мережі закладів профільної освіти. МОН наголошує, що якісна та доступна освіта є значною мірою відповідальністю громад.
Чи варто хвилюватися батькам
Сам факт відсутності 10 класу у конкретній школі не повинен бути причиною для паніки. Набагато важливіше зрозуміти, якою буде освітня траєкторія дитини після 9 класу. Якщо школа не набирає 10 клас, потрібно заздалегідь отримати інформацію про альтернативні заклади. Особливо це важливо для дітей, які вже визначилися з майбутньою професією або напрямом вступу.
Оптимальна послідовність дій для батьків виглядає так:
9 клас → аналіз інтересів дитини → вибір напряму → порівняння ліцеїв → вибір профілю → вступ/зарахування до ліцею → навчання у 10-12 класах.